ЦЕНТРАЛЬНА ГЕОФІЗИЧНА ОБСЕРВАТОРІЯ
імені Бориса Ізмаїловича Срезневського
ЗВЕРТАЄМО УВАГУ СПОЖИВАЧІВ ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ!
ЦЕНТРАЛЬНА ГЕОФІЗИЧНА ОБСЕРВАТОРІЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДОВІДОК ВИКОРИСТОВУЄ ДАНІ СПОСТЕРЕЖЕНЬ, ЯКІ ПРОХОДЯТЬ НАЙПОВНІШИЙ І НАЙРЕТЕЛЬНІШИЙ КРИТИЧНИЙ КОНТРОЛЬ У ВІДПОВІДНИХ СТРУКТУРНИХ ПІДРОЗДІЛАХ ОБСЕРВАТОРІЇ
UK EN
  головна |  новини |  контакти |  гостьова книга |  файли |  документи |  аудіозаписи |  паспорт погоди | 
за місяць
42646 переглядів
795 відвідувачів
1415 сессій
3399 хостґв



Історія ЦГО

Перший період

23 травня 1844 року Петербурзька (Російська) академія наук звернулась з листом до опікуна Київського учбового округу з пропозицією: "…основать при тех из гимназий и школ, при которых почтется это за лучшее, метеорологические обсерватории и учредить в самом Киеве центральные заведения такого же рода, откуда наблюдатели станций могли бы в это же время получать наставления и сведения, которые им необходимы…"

24 серпня 1846 року опікун Київського учбового округу затвердив пропозицію В. Чеховича "Об организации сети метеорологических станций и центрального заведения этого рода в самом Киеве". На думку В. Чеховича "для устройства Метеорологической обсерватории все необходимое имеет Киевский университет святого Владимира".

В. Чехович звернувся в Академію наук з проханням про виділення приладів для організації обсерваторії та мережі метеорологічних станцій, але через відсутність коштів Академія наук не змогла виділити прилади для мережі і запропонувала обмежитись облаштуванням Метеорологічної обсерваторії в самому Києві при університеті.

12 лютого 1851 року в Києві був отриманий лист із Санкт-Петербурга директора Головної фізичної обсерваторії професора Купфера А.Я. зі схваленням проекту будинку Метеорологічної обсерваторії в Києві, зробленого архітектором Беретті. Цей будинок, що знаходився на вул. Л. Толстого, 14 мав табличку пам'ятки архітектури,але кілька років тому був зруйнований і на його місці з'явився "дуже важливий" для столиці об'єкт - казино "Маріо".

Будівництво обсерваторії почалось 18 травня 1851 року, тобто травень є щасливим місяцем в роботі обсерваторії, адже офіційно відкриття обсерваторії відбулося 15 травня 1855 року .

Першим директором обсерваторії з 1855 по 1858 роки був професор фізики Київського університету Е.О. Кнорр.

Метеорологічним спостереженням в Київській обсерваторії приділяли велику увагу. Уже в травні 1855 року в Відомостях Київського університету були опубліковані спостереження за погодою, проведені з 15 по 20 травня того ж року. Публікації цих матеріалів і в подальшому надавалась велика увага.

Керівниками обсерваторії в XIX столітті були, як правило, визначні вчені.

М.І. Тализін, професор фізики і математики Київського університету був директором обсерваторії з 1858 по1865 роки. За цей період він організував щомісячну публікацію метеорологічних спостережень в "Известиях университета".

З 1865 по 1885 роки обсерваторією керував М.П. Авенаріус, один з видатних фізиків другої половини XIX століття. Йому належать одні з перших робіт по метеорології "Некоторые из результатов 12-ти летних наблюдений Университетской Метеорологической обсерватории", надрукованої у "Ведомостях Университету" в 1868 році.

М.П. Авенаріус добився матеріального заохочення спостерігачам, зміцнив матеріальну базу обсерваторії, розширив обсяг метеорологічних спостережень, створив школу метеорологів.

Учнем і послідовником М.П. Авенаріуса був А.В. Клоссовський. Протягом 90-х років XIX століття він організував і керував діяльністю метеорологічної мережі Південно-Західної Росії. Ця мережа охопила губернії: Бессарабську, Херсонську, Таврійську, південні повіти Київської і Подільської губерній. Всі організовані ним метеорологічні станції вели спостереження за опадами, грозами, висотою снігового покриву, а також вели докладний або скорочений сільськогосподарський щоденник. Основну увагу А.В. Клоссовський приділяв ролі та значенню погоди в сільськогосподарському виробництві.

Мережа утримувалась за рахунок коштів губерній, міст та державних установ. Матеріали спостережень публікувались в метеорологічний оглядах, працях метеорологічної мережі Південно-Західної Росії. Всього вийшло 6 томів цього видання.

Ще більше авторитет обсерваторії зріс в період керівництва П.І.Броунова (1891-1895 роки). Роботу в обсерваторії він почав з розширення програми спостережень на мережі з підпорядкованих обсерваторії метеостанцій. Незабаром він організував регулярний випуск "Спостереження Метеорологічної обсерваторії" (всього вийшло більше 40 випусків) та видання "Праці по сільськогосподарській метеорології".

В період роботи в обсерваторії П.І. Броунов організував Придніпровську мережу метеорологічних станцій, до складу яких входили метеостанції, розташовані в басейні річок Дніпра, Оки, Дону (губернії Київська, Чернігівська, Полтавська, Харківська, Курська, Орловська, Могілевська, Мінська і Гродненська). До складу цієї мережі в 1896 році входило понад 700 метеостанцій, тобто набагато більше ніж сьогодні.

Організована П.І. Броуновим Придніпровська метеорологічна мережа успішно працювала до початку Першої світової війни.

Багаторічна робота у сфері сільськогосподарської метеорології принесла П.І.Броунову світову славу і він по праву належить до засновників агрометеорології, підвалини якої були закладені саме в Києві.

Двадцять років з 1895 по 1916 роки обсерваторію очолював І.І. Косоногов. Під його керівництвом в обсерваторії отримали розвиток нові спеціалізовані види спостережень: за зливами, сонячною радіацією. При ньому була організована служба інформації про вегетацію і врожай сільськогосподарських культур.

При Косоногові І.І. було видано 52 випуски "Сільськогосподарського метеорологічного бюлетеня Київської метеорологічної обсерваторії", який користувався великим авторитетом і попитом у земствах.

Під час Першої світової війни гідрометеорологічна мережа забезпечувала потреби оборони країни інформацією про погоду. Роль і значення служби особливо зросли у зв'язку з початком використання німецькими військами отруйних речовин. Відгоміном на це явище стала книга О.Ф. Вангенгейма "Газовая метеорология", що була надрукована у 1916 році в типографії 9-ї армії. В книзі надавались рекомендації щодо захисту військ в випадку використання ворогом газів на окремих ділянках фронту. Олександр Федорович Вангенгейм, родом з Чернігівщини, після утворення єдиної гідрометслужби СРСР став її першим начальником і був розстріляний, "в ознаменованіє" 20-річчя Радянської влади. Дійсну дату смерті славетного співвітчизника вдалось встановити Косовцю О.О і Дугінову В.І., про що була відповідна публікація у 1988 році в журналі Росгідромету "Метеорология и гидрология".

За свідченням ветеранів обсерваторії, в часи Української Народної Республіки з роботою обсерваторії знайомився головний отаман УНР Симон Петлюра. На жаль, в наступні роки колектив не удостоювався честі бути відвіданим хоча б міністром.

У 1924 році магнітно-метеорологічна обсерваторія була виведена зі складу університету і підпорядкована Укрнауці. В 1926 році при Укрнауці була організована кафедра геофізики і сільськогосподарської метеорології, яку очолив Б.І. Срезневський, залишаючись в той же час директором обсерваторії. З 1929 року обсерваторія ввійшла до складу створеного тоді Гідрометеорологічного Комітету УРСР.

Умови міста ускладнили проведення ряду метеорологічних спостережень. Обсерваторія у зв'язку з ростом міста все менше і менше відбивала кліматичні умови простору, де розташовано місто. Тому за ініціативою керівника Укрмету Н.І. Данилевського в 1925 році було прийнято рішення організувати геофізичну обсерваторію в заміських умовах. З цією метою було вибране місце поблизу села Тимки в 20 км на південь від м.Бобровиці Чернігівської області. В січні 1926 року в обсерваторії в Тимках були розпочаті метеорологічні спостереження. Основний напрямок робіт в Тимках був аерологія. Однак близьке розташування лісового масиву стримувало розвиток цього виду спостережень. Обсерваторію було вирішено перенести в м.Бориспіль.

Регулярні метеорологічні спостереження в Борисполі були розпочаті в липні 1931 року. Сюди ж в 1934 році було переміщено з Києва магніто-метеорологічні та актинометричні спостереження.

Бориспільська геофізична обсерваторія по наявності в ній сучасного на той час устаткування і приладів, по кваліфікації співробітників була найбільшим метеорологічним і геофізичним закладом України.

75-річчя обсерваторії було відмічено статтею І.К. Половка в п'ятому номері журналу "Погода й життя" за 1930 рік.

З 1935 року в обсерваторії почали проводитись запуски радіозондів Молчанова (найновіші на той час). В тому ж році радіозонд був запущений в м.Києві з площі Б.Хмельницького. Свідком цього запуску був Михайло Сергійович Гальченко, який згодом у 1976-1981рр. був директором Української гідрометобсерваторії.

Першим директором Бориспільської обсерваторії був Т.К. Богатир, майбутній багаторічний керівник гідрометслужби України. Надалі керівниками обсерваторії були Н.Ф. Гельмгольц, Н.З. Пинус, В.М. Личикаки, а з 1940 до початку війни - А.П. Федосеєв. Всі вони відомі вчені в області метеорології.

Після визволення Києва від німецьких окупантів в 1944 році відновлюється науково-дослідна геофізична обсерваторія. Її директорами були В.П. В.П.Попов (1944-1948рр.) Г.Ф.Прихотько(1948-1950рр.) ,П.Н.Андрейченко(1950-1952рр.) І.І. Данільцев (1952-1953рр.).

В обсерваторії проводились різні гідрометеорологічні дослідження. Наприклад, в 1947 році почались спостереження за атмосферною електрикою.

Агрометеорологічні спостереження і дослідження Геофізичної обсерваторії були продовжені на агрометстанції Київ, яка була відкрита на тодішній околиці міста. Нині тут (Проспект Науки, 37) розташована гідрометстанція Київ, метеодані з якої щодня звучать в ефірі українського радіо, а за високу якість аерологічних спостережень у 2005 році станція нагороджена Похвальною грамотою Всесвітньої метеорологічної організації.

В 1953 році на базі геофізичної і гідрологічної обсерваторій в Києві був відкритий Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут. До його складу ввійшли науково-дослідні відділи, сектори і лабораторії вказаних обсерваторій. Створення УкрНДГМІ ознаменувало закінчення першого періоду в діяльності обсерваторії.

Другий період

В 1956 році розпочався новий етап в діяльності обсерваторії, коли на базі режимних відділів Українського управління гідрометслужби була організована Київська метеорологічна обсерваторія. Її першим директором були І.З. Лапа (1956-1961рр.), якого потім змінив А.А. Мороз (1961-1965рр.). Після нього обсерваторією керували А.П. Приходько (1965-1971рр.), В.М. Шмаков (1971-1976рр.), Гальченко М.С. (1976-1981рр.).

Київська гідрометеорологічна обсерваторія з 1956 по 1959 роки розташовувалась в приміщенні Управління гідрометслужби (вул. Золотоворітська, 6); з 1959 по 1964 роки - по вул. Толстого, 14, а з 1964 року - за сучасною адресою: Проспект Науки, 39, корпус 2.

До складу відновленої обсерваторії увійшли наступні відділи, лабораторії і групи: відділ метеорології і клімату, група актинометрії, аерологічний відділ, відділ гідрології, гідрографічна партія, лабораторія хімії поверхневих вод і атмосфери, відділ гідрометеорологічного фонду даних.

Цей час характеризується стрімким розвитком спостережень за станом хімічного забруднення та радіаційного забруднення.

Знаменним в історії обсерваторії був 1973 рік. В цьому році на території України була в основному створена державна служба спостережень і контролю за забрудненням природного середовища (ОГСНК - російською). В зв'язку із збільшенням об'єму робіт і враховуючи велику питому вагу нових видів спостережень 15 травня 1973 року Київська ГМО була реорганізована в Українську Гідрометеорологічну обсерваторію.

Найбільшого розвитку мережа ОГСНК досягла на початку 90-х років. Потім починаючи з 1992-93 років її розвиток загальмувався, що пов'язано з погіршенням економічного стану в країні. Однак нам вдалось в цілому зберегти мережу ОГСНК і якість спостережень за станом забруднення природного середовища.

На жаль, 125-річний ювілей обсерваторії, який випав на 1980 рік був проігнорований керівництвом, хоча за два роки перед ним до 25-річчя створення УкрНДГМІ в "Гидрометиздате" вийшла брошура під редакцією тодішнього директора інституту Логвинова К.Т.

Другий період почав наближатись до завершення в 1983 році при Падуні Миколі Миколайовичу, який був директором обсерваторії в 1981 - 83 роках. Згідно з наказом колишнього Держкомгідромету СРСР на базі республіканських обсерваторій та бюро погоди були створені республіканські гідрометцентри, зокрема в Києві, відомий нині Український гідрометцентр. З 1983 року обсерваторія перетворилася на Київський центр спостережень та контролю забруднення навколишнього середовища, що з 1 липня 1986 набув назву Український центр радіаційного контролю забруднення природного середовища, яким з 1 серпня 1986 року керував Серебряков Олег Васильович. З 1 листопада 1988 року центром керує Косовець Олександр Олександрович. Поступово до складу центру ввійшли всі гідрометстанції Київської області та Києва. З травня 1996 року центру повернули статус і назву обсерваторії - Центральної геофізичної обсерваторії. Таким чином другий період в житті обсерваторії завершився і розпочався її нинішній етап.

Третій період

Останні 17 років відзначаються поступовим зміцненням авторитету обсерваторії, більшою самостійністю у вирішенні фінансово-господарських питань.

Зокрема в I кварталі 1989р. організація перейшла на самостійний фінансови баланс і вперше в своїй історії набула рис повноційної організації.

У 1992р. в обсерваторії було відкрито спеціальний рахунок і вона фактично прийняла естафету в частині надання спеціалізованої гідрометеорологічної інформації споживачам із різних галузей господарювання від колишнього бюро розрахунків і довідок ( більш відома російська назва - БРИС), яке не змогло втриматись в нових економічних умовах.

У серпні 1994 р. було відзначено 70 річчя метеостанції Яготин і з того часу ми кожні пять років святкуємо ювілеї підпорядкованих гідрометстанцій чи структурних підрозділів ЦГО.

Цей почин поширився на всю мережу гідрометслужби і слугує пропаганді гідрометеорологічної діяльності.

В 1995р. Постановою Уряду до складу Республіканського центру спостережень за станом природного середовища - так на той час називалась ЦГО, створено Галузевий державний архів гідрометслужби України.

З травня 1996р. обсерваторія отримала сучасну назву, яка дозволила прокласти місток із середини XIX століття в кінець XX. Більше того, назва "Центральна геофізична обсерваторія" вписана в Закон про гідрометеорологічну діяльність, який було прийнято Верховною Радою України в лютому 1999 року.

З травня 1996р. обсерваторія отримала сучасну назву, яка дозволила прокласти місток із середини XIX століття в кінець XX. Більше того, назва "Центральна геофізична обсерваторія" вписана в Закон про гідрометеорологічну діяльність, який було прийнято Верховною Радою України в лютому 1999 року.

Матеріали ЦГО складають основу багатьох наукових праць, зокрема монографія Вишневського В.І та Косовця О.О "Гідрометеорологічні характе-ристики річок України", а також "Екологічний атлас Києва".

З 2005 році відновлено випуск праць ЦГО.

За заслуги перед українським народом, з нагоди 150-річчя заснування, ЦГО нагороджено у лютому 2006 року грамотою Верховної Ради України.

Хронологічна таблиця історії Центральної геофізичної обсерваторії

(заснована 15 травня 1855 року)

 

Період

Назва обсерваторії

Місце розташу-вання

ПІБ керівника
обсерваторії

Примітки

1

1855-1858

Метеорологічна обсерваторія університету Святого Володимира

Київ

Кнорр Ернест Августович

 

2

1858-1865

-//-

Київ

Тализін Матвій Іванович

 

3

1865-1885

-//-

Київ

Авенаріус Михайло Петрович

 

4

1885-1891

-//-

Київ

Жук Кассіян Миколайович

 

5

1891-1896

-//-

Київ

Броунов Петро Іванович

 

6

1896-1915

-//-

Київ

Косоногов Йосип Йосипович

 

7

1916-1919

-//-

Київ

Бялобржевський Чеслав Тадейович

Виїхав з німцями

8

1919

Київська метеорологічна обсерваторія

Київ

Фомін Олександр Васильович

Зав. Ботсадом Університету

9

1920

-//-

Київ

Половко Іван Кирилович

Виконував обов’язки

10

1920-1934

-//-

Київ

Срезневський Борис Ізмайлович

 

 

1934-1936 (1937)

Київська метеорологічна обсерваторія (станція І розряду), надається ІІ-ий розряд з кінця липня 1936 р., а геофізична група переміщується до Борисполя до аерофізич-ної обсерваторії і з часом дістає там назву Київська геофізична обсерваторія Київського Управління ГМС

Київ

Половко Іван Кирилович

 

11

1934-1937

Аерофізична, з появою Київського управління і влиття геофізичної групи КМО – Київська геофізична обсерваторія (з 1937 р.). В цей час існували: Київська метеорологічна обсерва-торія, геофізичні групи Київської метеорологіч-ної обсерваторії, які остаточно у 1937 р. переїхали до Борисполя, та Київська геофізична обсерваторія, що була створена на базі метео-рологічної обсерваторії і підпорядковувалась Інституту геологічних наук Академії наук УРСР та ГУЄГМС України, що з часом перетворилася на геофі-зичну секцію інституту геологічних наук.

Бориспіль

Богатир Тимофій Кирилович – перший куратор будівництва та директор Бориспільської аерофізичної обсерваторії. У 1937-1938 роках на посаді завідувача методичним відділом Київського управління ГМС сприяв формуванню нової Київської геофізичної обсерваторії у Борисполі. Київська метеорологічна обсерваторія з кінця липня 1936 року до жовтня 1941 року існувала як метеостанція ІІ розряду

1937-1940 рр. керівник Київської гідрометслужби, 1941-1973 рр. керівник гідромет- служби Української РСР

12

13

14

15

1937-1941

Київська геофізична обсерваторія

Київ

Гельмгольц Микола Федорович
Пінус Наум Зіновійович
Лічікакі Василь Миколайович
Федосеєв Олександр Петрович

 

 

16

1941-1943

Метеорологічна обсерваторія університету

Київ

Науковий керівник
Заматохіна Зінаїда Захарівна

Під час німецької окупації

17

1944-1946

Київська геофізична обсерваторія

Київ

Попов Валентин Петрович

Через неможливість проводити спостереження в Борисполі, після визволення Києва у 1943 році, метео-станція Бориспіль-Київ існує на базі колишньої метеорологічної обсерваторії, яка Урядовою постано-вою отримала назву Київська геофізична.

18

1946-1948

-//-

Київ

Андрійченко Павло Йосипович

19

1948-1949

-//-

Київ

В. о. Прихотько Г.Ф.

20

1949-1952

-//-

Київ

Данільцев Ілля Іванович

21

1952-1953

-//-

Київ

Бучинський Іван Євстафійович

 

1953-1956

не існувала як самостійна організація – на базі Київської геофізичної та Київської науково-дослідної гідрологічної обсерваторій створено Український науково-дослідний гідрометеорологічний  інститут. Режимні відділи обсерваторії на цей період тимчасово перейшли до Управління гідрометслужби Української РСР.

22

1956-1957

Київська гідрометеоро-логічна обсерваторія

Київ

Лапа Іван Зіновійович

 

23

1957-1965

-//-

Київ

Мороз Олександр Аверьянович

 

24

1965-1971

-//-

Київ

Приходько Олександр Павлович

 

25

1971-1973

-//-

Київ

Шмаков Валентин Михайлович

 

 

1973-1976

Українська гідрометео-рологічна обсерваторія

Київ

Шмаков Валентин Михайлович

 

26

1976-1981

-//-

Київ

Гальченко Михайло Сергійович

 

27

1981-1983

-//-

Київ

Падун Микола Миколайович

 

 

1983-1988

Не існувала як самостійна організація  на базі УкрГМО та Українського бюро погоди створено Гідрометцентр Українського УГКС

28

1988-1992

Український центр по радіаційних і гідрометеорологічних спостереженнях

Київ

Косовець Олександр Олександрович

Начальник

 

1992-1996

Республіканський центр спостережень за станом природного середовища

Київ

Косовець Олександр Олександрович

-//-

 

З 1996

Центральна геофізична обсерваторія

Київ

Косовець Олександр Олександрович

Директор

новини ЦГО
18.09.2017  Середина вересня киян радує температурними рекордами
За даними спостережень метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневськ
11.09.2017  Привітання колективу ЦГО імені Бориса Срезневського від журналу Надзвичайна ситуація +
Привітання колективу ЦГО імені Бориса Срезневського  30 серпня 2017 року наказом Міністерс
07.09.2017  ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ГРОМАДСЬКОСТІ УКРАЇНИ. запобігання та протидії корупції
04.09.2017  Температура води Дніпра у столиці опустилась нижче 20 градусів
Згідно спостережень  гідрологічної станції Київ Центральної геофізичної обсерваторії імені Бори
04.09.2017  Погодні підсумки цьогорічного літа у столиці
За даними спостережень метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневськ



ваш IP 54.158.248.167
Україна, 03028, м. Київ-28, проспект Науки, 39, корпус 2
тел/факс: (044)525-94-58, (044)525-69-69. E-mail: aupcgo@meteo.gov.ua
© Використання матеріалів сайту дозволяється тільки з дозволу керівництва обсерваторії