Стан забруднення природного середовища на території України за даними спостережень організацій гідрометслужби у 2008 році

Атмосферне повітря. Спостереження за станом забруднення атмосферного повітря в Україні проводились у 53 містах на 162 стаціонарних постах. У 2008 р. в 19% міст рівень забруднення атмосфери оцінювався, як дуже високий. Це міста Донецьк, Дніпpодзержинськ, Макіївка, Маріуполь, Одеса, Дзержинськ, Горлівка, Дніпропетровськ, Лисичанськ, Єнакієве. У 32% міст рівень забруднення оцінювався, як високий - Рубіжне, Севєродонецьк, Красноперекопськ, Запоріжжя, Слов'янськ, Херсон, Краматорськ, Ужгород, Ялта, Армянськ, Хмельницький, Луцьк, Кривий Ріг, Львів, Черкаси, Миколаїв, Алчевськ. У 15% міст рівень забруднення оцінювався, як підвищений, у 34% міст - як низький. Суттєвий рівень забруднення повітря обумовлено, в основному, високими середньорічними концентраціями формальдегіду, діоксиду азоту, фенолу, фтористого водню, бенз(а)пірену, аміаку, завислих речовин. Більша кількість міст з дуже високим і високим рівнем забруднення атмосферного повітря знаходиться у Донецькій області - 8 міст, у Луганській - 4 міста, у Дніпропетровській області та АР Крим - по 3 міста. Інші міста є центрами дев'яти областей країни. Загальний рівень забруднення повітря в Україні (ІЗА=9,2) оцінювався, як високий, порівняно з попереднім роком він дещо знизився.

Атмосферні опади. На 49 метеостанціях гідрометслужби проводились спостереження за кислотністю опадів (рН), з них на 36-ти - спостереження за хімічним складом опадів. Особливістю хімічного складу опадів у 2008 р. було зменшення майже усіх іонів (сульфатів, хлоридів, нітратів, натрію, калію, кальцію, магнію). У просторовому розподілі іонів максимальні значення були характерні для промислових регіонів півдня та сходу країни.

Кислотність опадів. Переважали у 2008 р. нормальні та помірно лужні опади - 67,4% та 24,1% відповідно. Помірно кислі опади спостерігалися у 8,5% випадків. Кислі та лужні опади спостерігалися лише у 0,3 % та 0,1 % досліджених дощів відповідно.

Радіоактивне забруднення атмосферного повітря. Протягом 2008 р. радіаційний стан на території України залишався стабільним. За даними 181 пункту спостережень потужність експозиційної дози (ПЕД) гамма-випромінення на більшій частині території країни знаходилась в межах природних рівнів, обумовлених природними радіоактивними ізотопами та космічним випроміненням, і складала 5-22 мкР/год. На пунктах контролю, розташованих на території України, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, гамма-фон становив 7-29 мкР/год, максимальні рівні зафіксовані у Чорнобилі (29 мкР/год) та Коростені (28 мкР/год). В районах розташування 4-х діючих атомних електростанцій ПЕД гамма-випромінення знаходилась в межах 6-21 мкР/год. У Києві гамма-фон протягом року коливався в межах 8-17 мкР/год при середньому значенні 12 мкР/год, тобто знаходився в межах природного фону. Максимальні рівні забруднення повітря радіоактивним ізотопами цезію та стронцію спостерігались у зоні відчуження. На пункті контролю Чорнобиль, середня за 2008р. концентрація цезію-137 в атмосферних аерозолях перевищувала доаварійні значення більш ніж у 16 разів, концентрація стронцію-90 була вдвічі вища за значення 1985 року. В цілому в Україні тривають процеси очищення атмосфери від радіонуклідів техногенного походження. Концентрація цезію-137 та стронцію-90 в приземному шарі атмосфери, починаючи приблизно з 1998 року коливається в межах, близьких до передаварійних рівнів.

Поверхневі води суші. Спостереження за станом забруднення поверхневих вод за гідрохімічними показниками проводились на 151 водному об'єкті (127 річках, 15 водосховищах, 7 озерах, 1 лимані, 1 каналі) в 240 пунктах і 373 створах. Водні об'єкти України забруднені переважно сполуками важких металів, сполуками азоту, нафтопродуктами, сульфатами, фенолами.

У 2008 р. на території України відмічено один випадок екстремального високого забруднення поверхневих вод (ЕВЗ) на одному водному об'єкті і 533 випадки високого забруднення (ВЗ) на 78 водних об'єктах за 11 забруднювальними речовинами. Найбільша кількість випадків ВЗ спостерігалась у річках басейнів Сіверського Дінця, Дніпра, річках Приазов'я, Західного Бугу. Водні об'єкти цих річкових басейнів були більш забрудненими. У відносно задовільному стані знаходились річки гірського Криму.

Високим забрудненням характеризуються поверхневі води басейну Західного Бугу. Суттєвий вплив на якість води р.Західний Буг чинить р. Полтва, в яку скидаються недостатньо очищені води Львова. Протягом року в районі міст Львів і Буськ постійно відмічались випадки дефіциту кисню. В притоках Дунаю залишаються достатньо високими концентрації нафтопродуктів, фенолів, сполук важких металів. В притоках Дністра найбільш розповсюдженими забруднювальними речовинами з високими середньорічними і максимальними концентраціями залишаються сполуки азоту, сполуки важких металів, феноли. Максимальні концентрації цих речовин були у межах 10-61 ГДК. Для поверхневих вод басейну Південного Бугу залишаються високими середньорічні концентрації сполук азоту, сполук важких металів. У річках басейну Дніпра велике навантаження від забруднення зазнавали наступні водні об'єкти - річки Устя, Случ, Тетерів, Гнилоп'ять, Сула, Псел, Хорол, Ворскла, Вовча, Самара, водосховища - Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське. Найбільш забруднені водні об'єкти сполуками марганцю, міді, цинку, заліза, сполуками азоту і фенолами. Дефіцит кисню на рівні ВЗ і ЕВЗ спостерігався у воді р.Устя в районі Рівного. В більшості річок Криму та Північно - Кримського каналу вміст забруднювальних речовин був значно нижче рівня ГДК. Стан річок Приазов'я суттєво не змінився. Найбільш забрудненими водними об'єктами залишались річки Кальміус, Кринка, Кальчик, Булавин. Вода річок Приазов'я характеризується високим вмістом азоту нітритного, сполук міді, сполук марганцю. Максимальні концентрації цих речовин перевищували ГДК відповідно у 89 разів, 46 разів, 30 разів. Для басейну р.Сіверський Донець традиційним є забруднення води сполуками азоту та важких металів. Максимальні концентрації досягали з азоту нітритного - 45 і 52 ГДК (р.Сіверський Донець, р.Уди), сполук марганцю - 35 ГДК (р.Сухий Торець), міді - 79 ГДК (р. Мокра Плотва). У порівнянні з попереднім роком майже в усіх пунктах контролю на р.Сіверський Донець зменшились концентрації нафтопродуктів.

Спостереження за станом забруднення поверхневих вод за гідробіологічними показниками (фітопланктон, зоопланктон, зообентос і перифітон) проводились на 41 водному об'єкті (34 річках, 7 водосховищах) у 90 пунктах і 170 створах.. Одержані дані про стан гідробіоценозів свідчили, що за середніми значеннями індексу сапробності на всіх водних об'єктах, як і в минулому році, спостерігалось помірне забруднення води - ІІІ клас якості вод. Але окремі спостереження досить часто вказували на значно вищий рівень забруднення. На 14 водних об'єктах (9 річок, 3 водосховища) проводилось визначення хронічної токсичності вод (біотестування). Хронічну токсичну дію вод на виживаність і плодючість тест-об'єкту Ceriodaphnia affinis було встановлено у 39% (в минулому році 21%) проб. Найбільша частка проб - 62% з хронічної токсичністю вод зафіксована на річках Трубіж, Уж, Ірша та Кременчуцькому водосховищі. На Канівському водосховищі в районі Києва хронічну токсичну дію вод на плодючість тест-об'єкту встановлено в 45% (в минулому році 21%) проб. Тенденція збільшення частки проб із хронічною токсичністю восени була характерна для Київського, Канівського і Кременчугського водосховищ, отримані результати свідчали про поступове погіршення якості вод.

Радіоактивне забруднення поверхневих вод. Рівні радіоактивного забруднення поверхневих вод визначались у 9 створах на річках Дніпро, Десна, Дунай, Південний Буг та у нижніх частинах дніпровських водосховищ.

Вміст радіонуклідів у дніпровській воді за отриманими даними був меншим або близьким до значень попереднього року. Концентрація стронцію-90 у Київському водосховищі в створі верхнього б'єфу ГЕС (м. Вишгород) склала в середньому за рік 51 Бк/м³. По довжині дніпровського каскаду водосховищ, внаслідок розбавлення дніпровської води більш чистими водами бокових приток, концентрація стронцію-90 зменшувалась і у Каховському водосховищі в районі м. Нова Каховка вона становила в середньому за рік 33 Бк/м³ (у 2007 р. аналогічні показники складали 68 Бк/м³ у Київському водосховищі та 45 Бк/м³ у Каховському водосховищі). Зниження концентрації цезію-137 у воді вниз по каскаду водосховищ відбувається більш інтенсивно. Вирішальну роль у цьому відіграють, окрім розбавлення, процеси седиментації, оскільки цезій-137 має велику здатність до адсорбції на завислих наносах, значна частина яких акумулюється у донних відкладах водосховищ. Так, у 2008 році середня концентрація цезію-137 у Київському водосховищі становила 10,2 Бк/м³, у Каховському водосховищі дорівнювала 1,1 Бк/м³ (у 2007 р. відповідно 9,7 і 2,0 Бк/м³). Ситуація стосовно забруднення води дніпровського каскаду техногенними стронцієм-90 та цезієм-137 характеризується як стабільна. Рівні забруднення води практично досягли передаварійних значень і, якщо не буде несприятливих гідрологічних умов у басейні Прип'яті та Дніпра, радіаційний стан вод дніпровського каскаду водосховищ буде і надалі поліпшуватись.

Екологічний стан Чорного і Азовського морів. Спостереження за станом забруднення морських вод проводились на 102 станціях моніторингу, з них на 79 -ти станціях базової мережі спостережень, на 9-ти станціях в районах скидів ґрунтів, на 14 - ти станціях для проведення науково-дослідних робіт.

Води Чорного моря більш забруднені нафтовими вуглеводнями (НВ) і фенолами. Дещо менше у водах вміст синтетичних поверхнево-активних речовин (СПАР), сполук азоту, загального фосфору, сполук важких металів. Максимальний вміст НВ на рівні 16,0 ГДК виявлено у Бузькому лимані, на рівні 12,0 ГДК - у водах Дніпровського лиману, 11,0 ГДК - у водах порту Ялта. Порівняно з попереднім роком рівень забруднення вод нафтопродуктами знизився у водах Бузького і Дніпровського лиманів і порту Одеса. Максимальні концентрації фенолів на рівні 16,0 ГДК відмічено у водах порту Одеса, на рівні 13,0 ГДК - у Дніпровському лимані, у межах 7,8-9,0 ГДК - у Бузькому лимані та гирлі р. Дніпро. Порівняно з попереднім роком вміст фенолів помітно знизився у водах Сухого лиману і на підході до нього та у водах порту Ялта. Підвищився вміст фенолів у водах порту Одеса. Хлорорганічні пестициди (гамма-ГХЦГ), ДДТ та його метаболіти ДДД і ДДЕ були виявлені у дельтових водотоках р. Дунай, гирлі р. Південний Буг і Бузькому лимані. У придонному шарі води Бузького лиману з квітня по листопад зафіксовано шість випадків наявності сірководню, у водах Дніпровського лиману зафіксовано два випадки присутності сірководню. Вміст розчиненого у воді кисню у більшості районів моніторингу був достатнім. Більш забрудненими були води акваторії порту Одеса - вони класифікувались, як брудні; води Бузького лиману, як забруднені; води гирла р.Дніпро і Дніпровського лиману, дельти р. Дунай, як помірно забруднені; води Сухого лиману і вхідного каналу, порту Ялта, дельтових водотоків р. Дунай, як чисті. В районах моніторингу Азовського моря максимальні концентрації нафтопродуктів досягали 6,2-8,0 ГДК. Максимальна концентрація фенолів на рівні 6,0 ГДК відмічена на акваторії порту Маріуполь, 4,0 ГДК - в районі о. Тузла. На акваторії порту Маріуполь та в північному звуженні Керченської протоки в одиничних випадках виявлені хлорорганічні пестициди (альфа і гамма ГХЦГ). Гептахлор виявлено у водах акваторії порту Маріуполь та його зовнішньому рейді і в Бердянській затоці. Вміст розчиненого у воді кисню у більшості районів моніторингу був достатнім. Води на акваторії порту Маріуполь класифікувались, як помірно забруднені, північного звуження Керченської протоки та району о. Тузла, як чисті, води зовнішнього рейду порту Маріуполь і Бердянської затоки - як дуже чисті. Порівняно з попереднім роком поліпшилась якість води у північному звуженні Керченської протоки.

Суттєво забрудненими були морські донні відклади. У порту Одеса середній вміст нафтопродуктів у донних відкладах становив 16,8 ГДК, у Бузькому лимані та гирлі р.Південний Буг концентрації нафтопродуктів змінювались від 14-38 ГДК у травні, до 24-71 ГДК у вересні. Концентрації нафтопродуктів у верхньому шарі донних відкладів у східній частині Дніпровського лиману були в межах 4,4 - 28 ГДК, у західній частині - 66 - 73 ГДК. У донних відкладах районів, де проводились спостереження, були виявлені феноли, хлорорганічні пестициди.

Ґрунти. Пестициди. У 2008 році вибірковими обстеженнями на вміст залишкових кількостей хлорорганічних пестицидів, нітратів були охоплені сільгоспугіддя 35 господарств, 33 районів, 17 областей України і Автономної Республіки Крим. За даними спостережень середній вміст залишкових кількостей суми ДДТ у ґрунтах сільгоспугідь був значно нижче рівня ГДК. Максимальний вміст залишкових кількостей суми ДДТ досягав рівня 2,7 ГДК у ґрунтах під яблуневим садом Мелітопольського дослідного господарства УкрНДІЗС Запорізької області, 1,0 ГДК - у Миколаївській області в Новоодеському районі під садами радгоспу "Радсад". Вміст залишкових кількостей суми альфа і гамма ГХЦГ у пробах ґрунтів усіх обстежених областей не виявлено. У 2008 р. сеpедні і максимальні концентpації нітpатів у ґрунтах більшості обстежених областей значно підвищились. Максимальний вміст нітратів на рівні 1,1 ГДК виявлено під кукурудзою у ґрунтах ТОВ "Агропрайм" Болградського району Одеської області та у ґрунтах під конюшиною ДП дослідного господарства "Еліта" Миронівського району Київської області.

Промислові токсиканти. На вміст промислових токсикантів вибірково були обстежені ґрунти 17-ти міст України. Спостереження проводились в регіонах з підвищеною концентрацією промислових виробництв, де розміщені потужні джерела промислових викидів забруднювальних речовин в атмосферу. За даними спостережень найбільш забрудненими виявились ґрунти міст Костянтинівка, Мариуполь (міста постійного контролю), Дніпродзержинськ, Іллічівськ, Луганськ, Керч. Дещо менше вміст важких металів відмічено у ґрунтах Дніпропетровська, Нікополя, Рівного, Херсона, Стрия, Тернополя, хоча і в цих містах за деякими металами середній і максимальний вміст помітно перевищував ГДК. У інших містах середні концентрації важких металів були менше рівня відповідних ГДК, але максимальні значення деяких металів перевищували їх у декілька разув. У ґрунтах Костянтинівки середній вміст цинку становив 11,0 ГДК, свинцю - 8,6 ГДК, кадмію - 3,9 ГДК. Максимальний вміст кадмію 43,5 ГДК та свинцю 26,9 ГДК досягав рівнів високого забрудненням (ВЗ) у ґрунтах на території промзони заводу "Укрцинк". Порівняно з попередніми роком підвищились концентрації майже усіх металів в районі промзони заводу "Укрцинк". У ґрунтах Маріуполя середній вміст свинцю був на рівні 3,0 ГДК, цинку - 2,8 ГДК, міді - 2,0 ГДК. Максимальні концентрації свинцю досягали рівня 10,0 ГДК, міді - 5,8 ГДК, цинку - 5,7 ГДК у ґрунтах на території ВАТ "Радіаторний завод". Порівняно з попереднім роком дещо підвищились концентрації свинцю, цинку, міді.

Рівні забруднення довкілля на території України за даними мережі спостережень, яка підпорядкована державній гідрометеорологічній службі України, у цілому залишаються високими.

У 27 містах України атмосферне повітря характеризувалось дуже високим та високим ступенем забруднення за інтегральним показником. До цього списку ввійшли міста, в яких розміщуються підприємства металургії, хімії та нафтохімії, паливо-енергетичного комплексу, а також існує значний парк пересувних джерел. Дуже високий та високий рівень забруднення атмосферного повітря пов'язаний із високими концентраціями формальдегіду, діоксиду азоту, бенз(а)пірену, фенолу, фтористого водню, завислих речовин.

Техногенне радіоактивне забруднення атмосферного повітря на території України було стабільно нижчим за допустимі норми на декілька порядків. У зоні відчуження рівні забруднення атмосферного повітря були вищими, ніж на решті території України, суттєво збільшуючись на проммайданчику Чорнобильської АЕС.

Якість поверхневих вод у 2008 році, як і у попередні роки, за гідрохімічними показниками не відповідала рибогосподарським нормативам за такими найбільш поширеними речовинами, як сполуки важких металів, амонійний та нітритний азот, феноли. Господарська діяльність найбільш негативно впливає на якість води у малих річках, що є одним із основних джерел водопостачання населення. Головними джерелами забруднення водних об'єктів є підприємства нафтової, металургійної, гірничодобувної, рудодобувної, целюлозо-паперової промисловості та житлово-комунального господарства. Спостереження за показниками гідробіологічного моніторингу прісноводних об'єктів підтверджують відсутність значного поліпшення якості води та стану водних екосистем. Якість вод прибережних акваторій Чорного та Азовського морів змінюваласть від "чистих" до "забруднених". Останні спостерігались, переважно, в районах портів та в гирлових ділянках найбільших річок.

У великих та промислових містах внаслідок багаторічних викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря навколо підприємств сформувалися зони підвищеного забруднення ґрунтового покриву важкими металами.