ЦЕНТРАЛЬНА ГЕОФІЗИЧНА ОБСЕРВАТОРІЯ
  головна |  новини |  контакти |  гостьова книга |  файли |  документи |  аудіозаписи | 
за поточний місяць
52653 переглядів
551 відвідувачів




ваш IP 207.241.231.163

Стан забруднення природного середовища на території України за даними спостережень гідрометеорологічних організацій у 2011 році




Спостереження за станом забруднення атмосферного повітря на території України проводились у 53 містах на 162 стаціонарних та 2-х маршрутних постах. У повітрі визначався вміст 31 забруднювальної домішки.



У 2011 р. в пріоритетний список міст з найбільшим рівнем забруднення атмосферного повітря ввійшли 24 міста країни – це Маріуполь, Ужгород, Горлівка, Одеса, Рівне, Слов’янськ, Запоріжжя, Макіївка, Донецьк, Лисичанськ, Дніпродзержинськ, Армянськ, Красноперекопськ, Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Рубіжне, Краматорськ, Луганськ, Дзержинськ, Єнакієве, Сєверодонецьк, Миколаїв, Луцьк, Ялта. Високий рівень забруднення повітря в цих містах пов’язано, в основному, із значними середньорічними концентраціями формальдегіду, діоксиду азоту, оксиду вуглецю, фенолу, фтористого водню, бенз(а)пірену, завислих речовин, аміаку. Більша кількість міст з високим рівнем забруднення атмосферного повітря знаходиться у Донецькій області – 8, у Луганській області – 4, Дніпропетровській області – 3 та в Автономній Республіці Крим – 3 міста. Інші міста – це шість обласних центрів. Загальний рівень забруднення атмосферного повітря в Україні (ІЗА=8,7) оцінювався, як високий. Порівняно з попереднім роком він дещо підвищився за рахунок незначного підвищення середньорічного вмісту фенолу.





Спостереження за кислотністю опадів (рН) проводились на 49 метеостанціях гідрометслужби, з них по 41-ій метеостанції у пробах атмосферних опадів визначався їх хімічний склад. У 2011 р. спостерігалось підвищення в опадах майже усіх іонів (сульфатів, гідрокарбонатів, хлоридів, кальцію, калію, натрію, амонію). У просторовому розподілі аніонів максимальні значення нітратів, хлоридів та гідрокарбонатів характерні для півдня та сходу країни. Переважали у 2011 р. нормальні – 64,51% та помірно лужні опади – 25,49%. Помірно кислі опади спостерігалися у 9,53% випадків; з досліджених дощів частка кислих складала 0,39%, а лужних - 0,08% загальної кількості дощів. Кислі опади спостерігались в основному на кримських метеостанціях (Нікітський Сад, Сімферополь, Карадаг, Ялта), дещо - у Луганську і Одесі.







Радіоактивне забруднення атмосферного повітря. За даними 182 пунктів спостережень потужність експозиційної дози (ПЕД) гамма-випромінення на більшій частині країни протягом року знаходилась в межах рівнів, обумовлених природними радіоактивними ізотопами та космічним випроміненням і складала 5-25 мкР/год. Максимальні рівні спостерігались у Чорнобилі -28 мкР/год.


В 100-кілометрових зонах 4-х діючих АЕС ПЕД знаходилась в межах 7-21 мкР/год. У Києві гамма-фон протягом року коливався в межах 7-16 мкР/год, при середньому значенні 11 мкР/год (у межах природного фону).


Основним джерелом надходження до атмосфери техногенних радіоактивних елементів (насамперед, це реакторні та вибухові цезій-137 і стронцій-90) на території України залишається вітровий підйом радіоактивних ізотопів з поверхні ґрунту, забрудненого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та в результаті випробування ядерної зброї у другій половині минулого сторіччя. У 2011 р. атмосферне повітря над територією України зазнавало додаткового забруднення через переміщення радіоактивно-забруднених повітряних мас з району аварії на японській атомній електростанції «Фукусіма 1». У Києві 24-25 березня було виявлено збільшення концентрації цезію-137 на порядок, а також зафіксовано наявність «свіжих» радіонуклідів станційного походження – цезію-134, -136 та йоду-131. На початку травня вміст цезію-134 та йоду-131 в аерозолях був нижчим за межу визначення, концентрація цезію-137 повернулась на рівні, характерні для цього періоду року. В цілому в Україні тривають процеси очищення атмосфери від радіонуклідів техногенного походження, концентрація радіоактивних елементів як природного, так і штучного походження в приземному шарі атмосфери має сталий характер.


Спостереження за станом забруднення поверхневих вод за гідрохімічними показниками проводились на 151 водному об’єкті (127 річках, 15 водосховищах, 7 озерах, 1 лимані, 1 каналі) в 242 пунктах і 379 створах. Водні об’єкти, як і у попередні роки, забруднені переважно сполуками важких металів, сполуками азоту, менше – нафтопродуктами, фенолами, сульфатами. У 2011 р. зареєстровано один випадок на рівні ЕВЗ та 9 випадків на рівні ВЗ за вмістом розчиненого у воді кисню на р. Тисьмениця в районі м. Дрогобич. Всього протягом року на 68 водних об'єктах виявлено 514 випадків ВЗ хімічними речовинами.


Високим забрудненням характеризуються поверхневі води Західного Бугу, Полтви, де середньорічні концентрації сполук азоту досягали 8-14 ГДК, сполук важких металів -4-9 ГДК. У притоках Дунаю, Дністра залишаються достатньо високими концентрації важких металів. У воді р. Південний Буг середньорічні концентрації сполук азоту були на рівні 11 ГДК, максимальні - 24 ГДК. Забрудненість приток Дніпра важкими металами залишалась суттєвою, середньорічні концентрації були у межах 1-30 ГДК. У водосховищах дніпровського каскаду середній вміст сполук заліза загального, цинку, марганцю був у межах 1-27 ГДК, максимальний – 10-99 ГДК.


Річки Криму та Північнокримський канал були найменш забруднені речовинами антропогенного походження. Середньорічні концентрації сполук азоту нітритного у межах 1-4 ГДК зафіксовані у воді річок Демерджи, Таракташ, Салгир, Малий Салгир. У воді більшості річок середньорічний вміст сполук важких металів був у межах 1-5 ГДК. У порівнянні з попереднім роком у водних об’єктах Криму суттєвих змін не відбулось. Стан річок Приазов’я суттєво не змінився. Найбільш забрудненими залишались річки Кальміус (мм. Донецьк, Маріуполь), Кринка (с.Новоселівка), Кальчик (с.Кременівка, м.Маріуполь), Булавин (м.Єнакієве). Вода річок характеризувалась високим вмістом сполук азоту нітритного, середні концентрації якого змінювались у межах 1-47 ГДК (це найбільші значення з усіх водних об’єктів), сполук марганцю, міді, хрому шестивалентного – 2-11 ГДК. Для басейну р. Сіверський Донець традиційним є забруднення води сполуками азоту (особливо азотом нітритним), сполуками важких металів. Межі коливань нітритної форми азоту складали 1-29 ГДК, амонійної – 1-11 ГДК.


Спостереження за якістю поверхневих вод за гідробіологічними показниками (фітопланктон, зоопланктон, зообентос, перифітон, вища водна рослинність) проводилися на 53 водних об’єктах (46 річках та 7 водосховищах) в 96 пунктах, на 180 створах. Одержані дані про стан гідробіоценозів свідчили, що за середніми значеннями індексу сапробності майже на всіх водних об’єктах, як і в минулому році, спостерігалось помірне забруднення води – Ш клас якості вод. Але окремі спостереження досить часто свідчили про значно вищий рівень забруднення. Загальне число випадків, коли визначався ІІІ-ІV та гірший клас якості вод, збільшилось у два рази порівняно з минулим роком.


Визначення хронічної токсичності вод на тест-об’єкті Ceriodaphnia affinis проводилось на 3-х водосховищах і 11-ти річках басейну Дніпра. В усіх пробах води на Київському та Кременчуцькому водосховищах токсична дія на виживаність та плодючість тест-об’єкта була відсутня. На Канівському водосховищі частка проб, в яких була визначена хронічна токсичність вод, порівняно з минулим роком, зменшилась з 26,1% до 7%. В цілому, отримані результати свідчили про поступове поліпшення якості вод водосховищ. Серед річок токсичну дію вод було встановлено на р. Тясмин - у січні, р. р.Трубіж - у лютому, р. Недра у вересні.


Показники радіоактивного забруднення поверхневих вод регулярно визначались у 9 створах на річках Дніпро, Десна, Дунай, Південний Буг; у зонах впливу діючих АЕС - на річках Стир та Горинь. Головним шляхом надходження радіонуклідів до Київського водосховища (з подальшою міграцією по дніпровським водосховищам) залишаються води р. Прип’ять. У 2011 р. гідрометеорологічні умови, що склались у 30-км зоні відчуження сприяли тому, що вміст радіонуклідів у воді р. Прип’ять та їх винос у Київське водосховище були одними з найменших за весь період після аварії на ЧАЕС. При проходженні забруднених прип’ятських вод від Чорнобиля через Київське вдсх. концентрація стронцію-90 знизилась у 2,5 рази і в створі верхнього б’єфу Київської ГЕС (м. Вишгород) складала в середньому за рік 42 Бк/м3. Вниз по Дніпру внаслідок розбавлення більш чистими водами бокових приток, вміст стронцію-90 у воді й далі зменшувався і у Каховському вдсх. в районі Нової Каховки становив у середньому за рік 28 Бк/м3. Зниження концентрації цезію-137 вздовж Дніпра відбувається більш інтенсивно, ніж стронцію-90. Вирішальну роль у цьому відіграють, окрім розбавлення, процеси седиментації. У 2011 р. середня концентрація цезію-137 у Київському вдсх. становила 10,2 Бк/м3, у Каховському вдсх. складала 1,2 Бк/м3.


Екологічний стан Чорного і Азовського морів. За даними спостережень води Чорного моря були більш забруднені нафтовими вуглеводнями (НВ), фенолами, хромом шестивалентним. Дещо меншим у водах був вміст сполук азоту, синтетичних поверхнево-активних речовин (СПАР), загального фосфору. Максимальний вміст НВ на рівні 14,4 ГДК виявлено у Бузькому лимані, 13,0 ГДК – у водах порту Одеса. Максимальні концентрації фенолів досягали 12,0 ГДК у водах порту Одеса, 11,6 ГДК – гирла р.Південний Буг. Порівняно з попереднім роком вміст НВ і фенолів підвищився у водах порту Одеса.


У деяких районах моніторингу виявлено хлорорганічні пестициди гамма-ГХЦГ, гептахлор, сума ДДТ. Протягом травня-вересня у придонних водах Дніпровсько-Бузької гирлової області на трьох станціях спостережень зафіксовано 8 випадків низького вмісту кисню на рівні ЕВЗ, на шести станціях - 8 випадків на рівні ВЗ, у червні і серпні - 3 випадки присутності сірководню. Причина - гідрометеорологічні умови та забрудненість району. У 2011 р. найбільш забрудненими були води акваторії порту Одеса, вони класифікувалися як брудні; води Дніпровського та Бузького лиманів - як забруднені, дельти р. Дунай - як помірно забруднені; води акваторії порту Ялта, Сухого лиману та вхідного каналу, дельтових водотоків р. Дунай – як чисті. У порівнянні з попереднім роком якість води погіршилась в акваторії порту Одеса і в Бузькому лимані; в інших районах контролю якість води залишилася незмінною.


Води Азовського моря та північного звуження Керченської протоки були менш забруднені хімічними речовинами. Вміст НВ і фенолів був нижче 3,0 ГДК і порівняно з попереднім роком не змінився. Вміст СПАР в усіх районах контролю, як і у попередньому році, був нижче рівня ГДК. Середньорічний вміст сполук азоту також не перевищував відповідні допустимі норми, за виключенням акваторії порту Маріуполь, де порівняно з попереднім роком помітно підвищився середньорічний вміст азоту нітритного до 3,4 ГДК. В усіх районах моніторингу виявлено хлорорганічні пестициди гамма-ГХЦГ, гептахлор, сума ДДТ. За вмістом кисню поверхневі води всіх районів контролю були добре аеровані, присутність сірководню не зафіксована. Згідно з комплексною оцінкою якості поверхневих вод за найбільш токсичними речовинами води північного звуження Керченської протоки, акваторії порту Маріуполь класифікувались, як чисті; води зовнішнього рейду порту Маріуполь і Бердянської затоки – як дуже чисті. Порівняно з попереднім роком якість вод в районах моніторингу майже не змінилась.


Ґрунти. У 2011 р. вибірковими обстеженнями для визначення вмісту залишкових кількостей (ЗК) пестицидів та нітратів були охоплені сільськогосподарські угіддя 28 господарств 28 районів 14 областей України. Сеpедній вміст залишкових кількостей сума ДДТ в ґрунтах складав 0,02 ГДК, максимальний – від 0,1 до 0,7 ГДК і відмічався, в основному під садами і виноградниками в Запорізькій, Миколаївській та Донецькій областях. Залишкових кількостей ізомерів альфа і гамма ГХЦГ у пробах ґрунтів усіх обстежених областей не виявлено.


Нітрати. У ґрунтах господарств в цілому по областях середня концентрація нітратів досягала 16 мг/кг, максимальна –109 мг/кг повітряно-сухого ґрунту, що нижче рівня ГДК. Найбільший вміст нітратів (але нижче допустимих норм) виявлено у ґрунтах Полтавської, Київської, Рівненської, Черкаської, Запорізької, Одеської, Миколаївської областей. Найменш були забруднені нітратами ґрунти Волинської, Донецької, Хмельницької областей.


Промислові токсиканти. На вміст промислових токсикантів вибірково були обстежені ґрунти 19-ти населених пунктів України, це Київ, Івано-Франківськ, Луцьк, Хмельницький; Березань, Біла Церква, Вишневе, Фастів Київської області, Дрогобич – Львівської, Костянтинівка, Краматорськ, Красноармійськ, Маріуполь – Донецької, Коростень, Олевськ – Житомирської, Ніжин – Чернігівської, Нова Каховка – Херсонської, Павлоград – Дніпропетровської, Сарни – Рівненської областей. З них містами постійних спостережень були Костянтинівка і Маріуполь, в яких ґрунти виявились найбільш забрудненими.


У ґрунтах Костянтинівки середні концентрації усіх металів були у межах 1,3-9,0 ГДК. Відмічено три випадки ВЗ свинцем та цинком з концентраціями 26,5 ГДК та 22,9 ГДК відповідно. У ґрунтах Маріуполя середній вміст металів був на рівні1,8 -3,8 ГДК; максимальний вміст свинцю досягав рівня 9,8 ГДК, цинку – 8,3 ГДК.
В деяких інших містах середні концентрації металів також перевищували відповідні нормативи, в основному за свинцем та цинком. Зафіксовано місця локального забруднення у ґрунтах Павлограду, зокрема максимальний вміст марганцю на рівні ВЗ – 30,3 ГДК виявлено на території ВАТ "Завод "Павлоградхіммаш", у ґрунтах Березані – 13,6 ГДК на території ПАТ "Укрвтормет". В цілому в містах України ґрунти найбільш забруднені свинцем, цинком та міддю, менше – марганцем, кадмієм і нікелем.






ВИСНОВКИ



Рівні забруднення довкілля на території України за даними мережі спостережень національної гідрометеорологічної служби України, у цілому залишаються високими.


У 24 містах України атмосферне повітря характеризувалось дуже високим та високим ступенем забруднення за інтегральним показником. До цього списку ввійшли міста, в яких розміщуються підприємства металургії, хімії та нафтохімії, паливо-енергетичного комплексу, а також існує значний автопарк пересувних джерел забруднення. Високий рівень забруднення атмосферного повітря пов’язано із високими концентраціями формальдегіду, діоксиду азоту, фенолу, бенз(а)пірену, фтористого водню оксиду вуглецю, завислих речовин. В атмосферних опадах порівняно з попереднім роком підвищився вміст майже усіх хімічних сполук. Концентрація радіоактивних елементів як природного, так і штучного походження в приземному шарі атмосфери має сталі показники. Відбуватиметься поступове подальше зниження концентрації штучних радіонуклідів.


Якість поверхневих вод у 2011 році, як і у попередні роки, за гідрохімічними показниками не відповідала рибогосподарським нормативам за такими найбільш поширеними речовинами, як сполуки важких металів, амонійний та нітритний азот, сульфати. Господарська діяльність найбільш негативно впливає на якість води у малих річках, що є одним із основних джерел водопостачання населення. Головними джерелами забруднення водних об’єктів є підприємства нафтової, металургійної, гірничодобувної, целюлозо-паперової промисловості та житлово-комунального господарства.


Матеріали гідробіологічного моніторингу поверхневих вод свідчили, що на більшості водних об’єктів, як і в минулому році, спостерігалось помірне забруднення води – Ш клас якості вод. Але порівняно з минулим роком майже у два рази збільшилось число випадків, коли визначався ІІІ-ІV та гірший клас якості вод на окремих водних об’єктах.


Протягом 2011 року у контрольованих організаціями гідрометслужби водних об`єктах України не зареєстровано перевищень допустимих рівнів вмісту радіонуклідів. Якість вод прибережних акваторій Чорного моря змінювалась від “чистих” до “брудних”. Останні спостерігались в районі порту Одеса та в гирлових ділянках річок Південний Буг і Дніпро. Води Азовського моря і Північного звуження Керченської протоки характеризувались як “чисті та дуже чисті”.


У промислових містах країни внаслідок багаторічних викидів забруднювальних речовин у атмосферне повітря навколо підприємств сформувалися зони підвищеного забруднення ґрунтового покриву важкими металами.




новини

21.06.2016  Температура води у Дніпрі у столиці
За даними гідрологічної станції Центральної геофізичної обсерваторії у Києві 17 червня нарешті температура води у Дніпрі
02.06.2016  Підсумки цьогорічної календарної весни у столиці
За даними спостережень метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії середньовесняна температура повітря склала +
01.06.2016  Погодні підсумки вологого і помірно теплого травня у столиці
Цьогорічний травень виявився за температурним режимом рівним, його середня температура +15,5°
31.05.2016  Доповідь директора ЦГО Косовця О.О. на 12 з'їзді Українського географічного товариства (17-21 травня 2016 року м.Вінниця
23.05.2016  До Києва завітало метеорологічне літо
За даними спостережень метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії 20 травня у Києві закінчилась метеорологічна ве
16.05.2016  У столиці встановлено новий рекорд по опадах
За даними спостережень метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії 14 травня у Києві випала рекордна за 126 років
Україна, 03028, м. Київ-28, проспект Науки, 39, корпус 2
тел/факс: (044)525-94-58, (044)525-69-69.
© Використання матеріалів сайту дозволяється тільки з дозволу керівництва обсерваторії